-
1 Ока
Ока́ -
2 Ока
ж Ока -
3 окаёмка
облямі́вка, облямо́вання; диал. обля́мка -
4 ока
око, літр М; пор. оха. -
5 окалина
ока/ лина -
6 окальщик
ока/ льщил -
7 око
око (мн. очі). См. Глаз. Во мгновение ока - як оком змигнути. Беречь как зеницу ока - берегти як ока в лобі, як ока в голові.* * *Iо́коIIо́чи — мн. о́чі, род. п. оче́й
( мера веса) о́ко -
8 oka
-
9 зеница
Зенка, Зенок зіниця, зінка, зірець (-рця), зі[о]рок (р. зірка); см. Зрачок. Беречь, как -цу ока - пильнувати як ока (Квітка).* * *анат.зіни́цябере́чь (храни́ть) как \зеница цу о́ка — берегти́ як зіни́цю ока, пильнува́ти як (бі́льше, ніж) о́ка в ло́бі (в голові́)
-
10 мгновение
мить (-ти, ж. р.), момент, (народн.) мент (-ту), (не только секунда, минута) хвилина, хвилька, мінута; срв. Миг 1 и Момент. [Життя - то мить одна, і смерть є також тільки мить (Грінч.). Хай я умру! бо смерть - одна хвилина (Грінч.)]. В одно -ние - в одну мить, в один мент, одним ментом, миттю, умить, умент, в мінуті, як стій; срв. Мгновенно. [Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). В один мент одно за одним переміняється (Г. Барв.). Одним ментом замішу й спечу (Сл. Ум.). Галя миттю кинулась, знайшла кожух і вдягла брата (Грінч.). «Ніколи мені!» - Наталка щезла вмить (Гр. Григор.). І в мінуті той іщезнув в морі під водою (Рудан.). Як стій відламав від стола одну ногу (Франко)]. В несколько -ний - в (за) (де)кілька моментів, ментів. [Уся ця подія скоїлася в декілька ментів (Крим.)]. В то, в это -ние - на (в) ту, цю мить, тієї, цієї мити, ту, цю мить, на (в) той, цей мент, на (в) ту, цю хвилину. [Забув на ту мить про все (Грінч.). В той мент, як Гафійка нагнулась (Коцюб.)]. В то же -ние - (в) ту-ж мить, в ту саму мить, тієї-ж (тієї самої) мити, в той-же (в той самий) мент, тієї-ж (тієї самої) хвилини, в мінуті. [Впав і ту-ж мить захріп (Грінч.). Тієї-ж мити він помітив, що… (Грінч.)]. Во -ние ока - як оком змигнути, як «га» сказати, (шутл.) за одним махом-пахом. [Наумиха, як оком змигнути, схопила граматку та вкинула її у піч (Коцюб.)]. Каждое -ние - кожну мить, кожної мити, що-мити, що-мить. [Зрада надо мною що-мить в'ється, б'ється (Вороний)]. На (одно) -ние - на (одну) мить, на (один) мент, на мінуту, на-млі-ока. [Він на мить справді забуває, де він (Крим.). Блискавка, що на мент осіяла (мене) (Крим.). На мінуту чорне небо запалахкотіло і погасло (Рудан.). Иноді вона (пітьма) немов підноситься на-млі-ока і ми бачимо проблиски великих рухів (Павлик)]. Ни на одно -ние не - і на одну мить не, і на один мент не. [І на одну мить не забуваю про своє лихо (М. Грінч.)].* * *мить, -ті; ( момент) моме́нт, -у, мент, -у; ( определённый короткий промежуток времени) хвили́на, хви́лька, хвили́нкав \мгновение о́ка — як оком змигну́ти
-
11 кӧз
1. око, очі ВН-К; кӧз ағы / ахы білок ока НМ, Б / Г, К; кӧз бебейи / бебеси зіниця ока СМ, К / О; кӧз йарых / йарығы кришталик ока СБ, О; кӧрмеге кӧз йарых очі б мої тебе не бачили НБЄ; кӧз йашы сльози Г; кӧзӱн йашы сель-сель олду вона ллє сльози ручаями Г; пор. кӧзйаш; кӧз мата (сы) зіниця СБ, Г, К; кӧз тиш ікло СБ-У, К; кӧз хапах СБ, У, К, кӧз (ӱн) хапа ғы Г, К повіка, віко; кӧз айдын радуйся СЛ, К; кӧз алмайып бах- дивитися, не відриваючи очей Г, К; эт'и кӧзӱң бирин алый обманює тебе — забирає одне з твоїх очей СБ; кӧз байля- зав'язувати очі, гіпнотизувати К; кӧз бузлады сени кӧрмед'е я вже стомився на тебе чекати Б; кӧзлерим бузлады да гӧрмей мої очі укрилися лудою й не бачать СК; кӧзлерим бузу чизильди у мене зійшла луда з очей СК; кӧз долаштыроглядати Г; кӧзлерим йола / йолда халды К, кӧзлерим йолға халды СБА я заждався, змучився, чекаючи; кӧз йумчух мить — змигування очей СБФ, О; кӧзӱме йуху т'ельмей я не можу заснути СБ; кӧзӱм йухуға т'етт' ен я дуже хочу спати У; кӧз кӧре відкрито, на очах О; бизни кӧрмеэ кӧзӱ йох эди вона нас ненавиділа ВН; абу йисаны / исаны кӧзӱм кӧрмий цю людину я ненавиджу Г / К; ағлей-ағлей кӧзнӱн нуру тӧкӱльмиш від ридань вона перестала бачити, букв. висипалося проміння з очей СК; эт'и кӧзӱ патлайҗах щоб йому очі полопалися Г; кӧз сахла- жмуритися (у піжмурках) К; кӧз сӱзӱль- витекти окові Б; кӧз сых- примружувати очі Б, У; кӧз тикле- задивлятися БТ; кӧзӱне т'ир- входити в довіру СБЧ; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр сам бідний, на очі сліпий — нерозсудливий, необачний СБЧ; кӧз ӱчӱ про людське око СМ; кӧз хамаш- сліпити очі К; кӧз харар- темніти в очах О; кӧз хах- кліпати, моргати, підморгувати, змигувати О; кӧз хахтыр- дати привід кліпати, моргати О; кӧз хой- покласти око, зазіхати, заздрити; зурочити СБ, О, К; кӧз-хулах бол- доглядати, наглядати, спостерігати СБ; меним йуртума да кӧз-хулах бол стеж за моїм подвір'ям СБЧ; кӧз хып- блимати, моргати, підморгувати Г; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е треба все переглянути НМ; абу йисан / исан кӧзӱмдэн чыхты я зненавидів цю людину Г / К; халх кӧзӱндэн чых- ганьбитися в очах людей, втрачати довіру СБ, Б, набридати БТ; кӧздэн чыхарттлар падшаға вони зганьбили його перед царем, викликали в царя ненависть до нього Г; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, ти моє оченятко СК; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти це купував, твої очі були на потилиці чи де? СБЧ.2. отвір; отвір у валі ткацького верстата, куди вставляється жердка Г; йине кӧзӱ вушко голки ВН-К.3. відділення, засік ВНК; амбар кӧзӱ засік ВН.4. вічко джерела К.5. козир, світка СМ, Г, К.6. віконна шиба БТ, К; пор. гӧз, коз, див. кӧзхапах. -
12 обкочування
техн. обка́тывание ( укатывание), ока́тка, ока́тывание -
13 blot
1. n1) пляма2) чорнильна пляма, ляпка, помарка3) пляма (на репутації); ганьба, безчестя4) щось потворне (громіздке, неприємне) для окаa blot on the landscape — те, що псує пейзаж; ложка дьогтю у бочці меду
5) незахищена шашка (у грі в триктрак)6) уразливе, слабке місце2. v1) забризкувати чорнилом, бруднити2) ставати брудним, забруднитися3) плямувати, безчеститиto blot one's copybook — заплямувати свою репутацію, допустити безтактність
4) промокати (промокашкою)5) ґрунтувати, зафарбовувати6) затьмарювати, затінювати, затуляти, затемнювати□ blot out — викреслювати, витирати; знищувати; перен. загладжувати
* * *I n1) пляма2) ляпка, помарка; неясне, некчітке, стерте місце в тексті3) пляма, ганьба, безчестя4) що-небудь потворне, громіздке, неприємне для ока5) грунтуватиII v1) робити ляпки; бруднити; бруднитися, ставати брудним2) (тж. blot out) стирати, викреслювати; замазувати написане; загладжувати; затьмарювати, затемнювати, заслоняти3) плямувати, безчестити5) малюватиIII n2) уразливе, слабке місце -
14 carioca
-
15 conjunctiva
n анат.кон'юнктива; слизова оболонка ока* * *n; анат.кон'юнктива, слизова оболонка ока -
16 cornea
n анат.рогівка, рогова оболонка ока* * *n; анат.рогова оболонка ока, рогівка -
17 crystalline
adj1) кристалічний2) прозорий3) кристалічної структуриcrystalline lens — анат. кришталик ока
* * *a1) кристалічний; прозорий; кристалічної структуриcrystalline lens — aнaт. кришталик ока; кришталевий, зроблений з кришталю
2) ясний, прозорий як кришталь -
18 encloister
v1) заслати в монастир2) замурувати; сховати від людського ока* * *v; іст.2) замуровувати, ховати від людського ока -
19 eyesore
n2) більмо на оці* * *[`aisxː]nщо-небудь дуже неприємне ( для ока); каліцтво; потворність; більмо на оці -
20 facet
1. n1) грань (алмаза тощо)2) аспект3) анат. невелика суглобова поверхня4) ент. фасетка, просте вічко.; частина складного ока комахи2. vгранувати; шліфувати* * *I [`fʒsit] n1) грань; фаска2) аспект3) aнaт. невелика суглобова поверхня; eнт. фасетка, просте вічко; частина складного ока комахи4) cпeц. фасет, фацетII [`fʒsit] vгранувати; шліфувати
См. также в других словарях:
Ока (значения) — Ока: В Викисловаре есть статья «Ока» Ока (Кислица клубненосная) растение семейства Кисличные, клубни которого употребляются в пищу … Википедия
Ока (приток Волги) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ока (значения). Ока Ока, впадающая в Волгу в Нижнем Новгороде Характеристика Длина … Википедия
Ока (река) — Ока: Реки Ока (приток Волги) река в Европейской части России, крупнейший из правых притоков Волги. Ока (приток Ангары) (от бур. Аха) река в Восточной Сибири, левый приток Ангары. Ока (приток Оми) река в Западной Сибири, приток Оми. Торговые… … Википедия
Ока (футбольный клуб) — Ока: Реки Ока (приток Волги) река в Европейской части России, крупнейший из правых притоков Волги. Ока (приток Ангары) (от бур. Аха) река в Восточной Сибири, левый приток Ангары. Ока (приток Оми) река в Западной Сибири, приток Оми. Торговые… … Википедия
ОКА — Ока: Реки Ока (приток Волги) река в Европейской части России, крупнейший из правых притоков Волги. Ока (приток Ангары) (от бур. Аха) река в Восточной Сибири, левый приток Ангары. Ока (приток Оми) река в Западной Сибири, приток Оми. Торговые… … Википедия
окаёмка — окаёмка, окаёмки, окаёмки, окаёмок, окаёмке, окаёмкам, окаёмку, окаёмки, окаёмкой, окаёмкою, окаёмками, окаёмке, окаёмках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Ока-инфо — Общественно политическая газета Тип … Википедия
Ока — 1) река, лп Ангары; Бурятия и Иркутская обл. Местные названия: бурят., сойот. Аха Гол, тофалар. АъНа hem старшая (главная) река , т. е. Самая большая река, стекающая с Вост. Саяна в Ангару. Освоены русск. в форме Ока, вероятно, под влиянием… … Географическая энциклопедия
Ока-ФМ — Радио Ока ФМ Город Серпуховский район … Википедия
ока˫ати — ОКА|˫АТИ1 (15), Ю, ѤТЬ гл. Осудить: видѣвъ бо перебываниѥ ихъ. окаѥши с‹в›оѥ житиѥ. Изб 1076, 60; то же ЗЦ XIV/XV, 75–76; весь миръ ѡка˫а мене и самъ себе. СбЯр XIII2, 86 об.; много немощь ихъ ѡка˫авъ и суѥтьство. (καταγνούς) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ока˫аныи — (21) пр. 1.Несчастный, жалкий; грешный: Наѹчимъсѧ кого подобаѥть блажити к‹о›го ли ока˫ана и страстьна мьнѣти. Изб 1076, 85; ѥлиньскы˫а же б҃ы ѡклевета˫а и рѹга˫асѧ имъ. и покланѧющасѧ имъ ѡка˫аны˫а и прѣль щены˫а нарича˫а. ПрЛ 1282, 87г; ока˫анъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
